Мостепанюк Виктор Николаевич . Менеджер. Бизнесмен.

          Кожен день бачу позитивні зміни в житті жителів нашого селища. Той купив авто. Хтось нове. Хтось вживане. Там навели порядок біля магазину.  Там на пляжі відгородили зону відпочинку від заїзду автотранспорту. Тут сусід туалет в будинку обладнав..... І так кожного дня.          Я вдячний всім читаючим мої нариси. І доброзивчивцям. І критикам. І тим, хто хоче ще раз подивитись, чи блакитна кров в успішних людей.          Сьгодні немає ніяких секретів, хто як досяг матеріальних успіхів. І кому цікаво - підійди до успішних людей і розпитай, як це їм дісталось. Якою ціною. Тоді зробиш висновок - готовий ти заплатити таку ціну.          В мене був випадок. Товариш просився до мене на роботу за мінімальну зарплату. В його очах моя праця - це  як курорт. Я погодився. Тільки з умовою - одну неділю ти просто поїздиш зі мною. За мій рахунок будеш харчуватися. Спати в умова...

      Проходячи вчора 25 вересня по своїй вулиці побачив таку картину. Кущ бузку обгорів. Але наперекір всьому - обпаленню, порі року, зовнішнім негативним факторам він розквів.        Це мені Господь показав добрий знак для нашої країни. Її також зі всіх сторін - і з середини і зовні- кусають,  палять. а вона стоїть. Наперекір всьому ростки нового життя пробиваються через всі негаразди.         Зовні - мені ще зрозуміло. Чим гірше в сусіда - тим легше пояснити свою нездатність зробити краще в своєму домі.          А зсередини?           Більше 25 років незалежності нашої країни. Що таке незалежність? Це означає, що ми взяли відповідальність за своє життя в цій країні. наше процвітання не залежить тепер ні від Росії. Ні від США. Ні від Євросоюзу. Ні від інших зовнішніх факторів.           Господь дав нам все на нашій землі для щасливого і рад...

    Кто следит за моими публикациями то может помнить это фото с надписью - в нашем доме поселился замечательный сосед Так что же из этого получилось? Сначала он привел к нам во двор одну курицу. Маленькие куры. Красивые. Что их гонять? Много не съедят. Потом курицы долго не было. Но появилась недели за три с шестью цыплятами. Наш Петя ( он то соседский, но мы к нему уже привыкли как к своему) в это время гулял с другой курицей. Мы к петуху - что же ты это Петя наделал? Зачем к нам привел? Мы же так не договаривались. -Хозяин. Да сколько они съедят. Ты посмотри на них. Какие они маленькие и потешные. Ну что на это скажешь. Пусть гуляют. Через какое-то время и этой курицы не стало. Цыплята с мамой подрастали. Проблем с ними не было. Ну перегребли все что только можно. И все. Но в последних числах сентября в нашем дворе появилась и вторая курица. Но уже с цыплятами. Четверо маленьких пухнастых комочков.  Но самое удивительное ждало нас дальше.  Наш п...

Эпиграмма на Виктора Мостепанюка. Мостепанюк - наш славный друг И оптимист он классный. Хорош его семейный круг. Тепло с ним и в ненастье.

    Я вже писав кілька днів назад, що житель нашого селища за свої кошти зробив більше 50 метрів тротуару. Сьогодні я проходив біля цього двору і викладаю фотографії цього дива. Мені сказали, що це ще не закінчена до кінця задумка по благоустрію цієї ділянки. Це тільки початок.       Так що життя покращується. Незалежно від уряду, президентів, депутатів...

Сьогодні пройшов довгожданний осіінній благодатний дощ. По закінченні дощу ми з дружиною прогулялися по селищу. Зайшли на старий цвинтар на Островкі. Побачили багато старих надмогильних памятників. Вони в різному стані знаходяться. Є і побиті, і понівечені. Вгрузлі в землю. Вони могли б багато розказати про життя наших предків на цій землі. Фото зроблені на старому цвинтарі на Островкі. Це маленька частина фотографій. . Коли Великій Лепетисі тільки 225 років - тоді виникає питання - а в якій культурі є такі надмогильні хрести? Може в Курській області? Чи Новгородські? А може Катерина з Німеччини завезла сюди таку культуру поховань? Я нікого не хочу образити цими фото. Історія є історія. Назад її не повернеш. І наші предки також не були всі хорошими хлопчиками. Але Господь поселив нас українців на цій землі. І його вибір ми повинні поважати. І знаєте ще таке - наші предки дурнів не народжували.        Ще таке добавлю. Спочатку ми подумали, що...

        На яку б тему не писав - чи то про здобутки, чи про проблеми - завжди є люди, які не бачать змін на краще. Спочатку я дратувався. Навіть в перепалки вступав. А тоді зрозумів - в людей просто мало доступу до всієї інформації.         Одержують її тільки з засобів масової інформації. А їх популярність залежить в основному від негативних фактів.          Я ще маю можливість їздити в межах області. І за її межами. І кожен день щось для себе відкриваєш. На тій неділі були ями на дорозі в напрямку Каховки і в напрямку Камянки. Зараз їх немає. Асфальтна частина дороги від траси в напрямку села Середнього  зараз без ям. Це вперше за роки незалежності там зроблено ямковий ремонт.          Їду по Островкі до дому. І очам своїм не повірив. Біля колишньої пекарні колгоспу  зроблено новий тротуар. Десь більше 50 метрів. Не буду називати прізвище виконавця. А то знов пролунає - накрали. ...

       Живу серед людей. Спілкуюсь . Зараз якось побільшало розмов про використання грошей з бюджету нашого селища. Добра тенденція. Раніш таких розмов було дуже мало. Значить люди стають не байдужі до життя в нашому селищі.         Скільки людей тільки і пропозицій.  Я вже говорив і ще раз скажу - подавайте всі свої пропозиції в виконком селищної Ради. І  відстоюйте свою позицію всіма дозволеними засобами.          Є нарікання на те, що селищному Будинку культури виділяються кошти і на ремонт і на музикальні інструменти. А районному Будинку культури ні.  Цей розподіл закладів культури дістався нам у спадок ще з часів Союзу і чиновники ніяк не вирішать це питання належності цих закладів культури. Нонсенс маємо. Обидва заклади культури находяться на території селища -а фінансуються з різних джерел. Звідси і непорозуміння.           Є ще людський фактор? Напевне є. Вірю, що з час...

     Вертаюсь ще раз до останнього номеру нашої селищної газети.       Є повідомлення, що осінню відбудеться традиційне свято - День селища. І чомусь це свято приєднали до дати заснування нашого селища. І чомусь ця дата збігається з часом знищення козацтва на Дніпрі.         Ну знищила Росія козацтво на Дніпрі. Нам то що. Десь були поселення українців. А в нас був степ. Бігали сайгаки. Дрохфи... Подивились царські чиновники - місце хороше. Давай тут  поселення організуєм. Організували. Все нормально. Селище появилось завдяки Росії і живе до цього часу. Нормально? Нормально.          А на звороті замітка про відвідини наших хлопців зони АТО. Там Росія фактично зазватила територію нашої країни. І наші земляки стояли і стоять до сих пір на захисті нашої незалежності.           Невідповідність якась виходить. Так що -українці вигнали засновників нашого селища з їхніх поселень в Росі...

       Літо закінчилось. Прийшла осінь. З наю прийшов і перший осінній номер нашої селищної газети.         Зразу ж продивився. Потім прочитав все. Осталась зараз тільки одна газета, яку регулярно читаю. Як і у  всіх знавців зразу ж в голові виникло багато критичних зауважень. І по оформленні і по змісту.          Та Господь зразу ж поставив мене на землю. Критикувати всі можем. Візьми і зроби. Працює апарат селищної Ради, як вміє. Постійно інформує населення про виконану роботу.  Раніше я про це і не мріяв. І мені було все одно - є та селищна Рада чи ні. Сьогодні ж я маю право впливати на життя селища. Є пропозиції про покращення життя в селищі - приходь в виконком. Давай свої пропозиції. Аргументуй. Доказуй. Двері відкриті.          Про газету. Я вірю, що з часом наша газета буде мати привабливий вигляд. Віддрукована на самому кращому папері і на самому кращому обладнанні. На це ...

    На превеликий жаль в наш час різко виросло число розлучень. Все більше дітей стають сиротами при живих батьках.      В чому причина?      Не буду перераховувати тут безліч банальних причин. Причина одна - не учить ні сімя, ні школа як створювати сімю. Як жити разом.       Тут поділюсь тільки тим, як приймати рішення про шлюб.        З давних давен в Україні був такий передвесільний обряд як оглядини. Батьки наречених ходили одні до других і роздивлялися як живуть. Було застілля. Для чого це?        Молодий. Роздивись добре на свою майбутню тещу. Як вона веде себе з батьком. Покуштуй приготовлені нею страви. Тобі все сподобалось в мамі нареченої? Сподобались страви? Тоді женись. Теща зараз- це така буде і твоя дружина. Так буде себе вести. Такий борщ варить. І не думай, що ти научиш свою дружину варити такий борщ, як варила твоя мама. Як кажуть - коли єврей візьме жінку українку - ...

В кінці серпня ми дивилися, як качки нирці вели свій молоденький виводок з гнізда. Коли ж вони виростуть - задавались ми запитанням. Адже ж на зиму їм треба буде покидати наші краї.       Ми часто ходим в залив на Дніпро.  Слідкуєм за нашими каченятами. Вони значно підросли. Правда, самостійно ще не можуть себе прогодувати. Принаймні ми не бачили ще ні разу, щоб вони пірнали під воду. Від берега держаться подалі.  Тому і фотографувати важче. Так ще і хвилі мішають.       В воді підпускають метрів за 10 до себе. Тільки жаль що в мене немає ще водозахисного фотоапарата. Не можу зблизька сфотографувати.        Буду і далі слідкувати за їхнім ростом і інформувати про їхнє життя.     

                                                                                                                               Я  прийшла до висновку, що наш час знає чуть не все про життя, крім того, як треба жити...   Кетрін Кульман.           Красиве степове село. Раз в неділю ми приїжджаєм сюди. Займаємся роздрібною торгівлею по селах. Село невелике. За більш ніж 10 років ми зі всіма людьми познайомились. З багатьма подружились. На наших очах виросло ціле покоління дітей.      В цю неділю торгую в селі. Людей приходить мало. З кожним роком їх стає все менше і менше з різних причин. Підходит...

       Давно не брався за перо. 2 новини прийшли в кінці серпня. Одна другої ....        Перша - а літо то закінчилось. За літо ми привикли до ритму життя зі своїми онуками. А тут їх не стало. Тому що друга новина - в вересні їм треба йти в школу. І вони поїхали додому в місто. Щоб не було нам так скучно оставили свою кішку на 2 місяці. Пообіцяли приїхати на осінні канікули і забрати кішку.          А життя йде своїм чередом. Я інформував про зміни на краще в нашому селищі. І кожен раз, повертаючи на свою вулицю ждав, коли ж приберуть навислі над вулицею гілки. Там закинуте обійстя. А поросль дерев полізла аж на вулицю. По нашій вулиці начальство їздить рідко. І не бачить цього неподобства. А я ж кожного дня по кілька разів проїжджаю.          А тут Господь каже - тобі що западло самому прибрати цю поросль? Руки повсихають?          Взяв дома пилочку. Пів години роби...