Новинка? Інститут стукачів.
Прочитав в віснику Великолепетихської селищної ради про зустріч керівників селища і району з питання вирішення проблеми зі споживання алкогольних і тютюнових виробів у громадських місцях.
Висловлю свою пропозицію по вирішенню цієї програми.
В багатьох країнах світу існує інститут стукачів. Тобто таких людей, які повідомляють відповідні органи про ті чи інші порушення. В цих країнах доповісти про порушення тих чи інших правил життя не рахується негативно. В деяких країнах і на будівлях, в яких живуть такі люди навіть знак висить.
Для нашої країни це явище не нове. Я ще пам, ятаю ті часи, коли в кожній організації був стукач від КДБ. Тільки його не оприлюднували. Тому то в нас і негативне ставлення до таких людей.
Але давайте дивитись правді в очі. Ми договорились жити в нашому селищі так, щоб не робити незручностей іншим людям. Затвердили правила співжиття. Але виконувати ці правила не научені. А при навчанні приміняється і пряник, і батіг.
Наприклад в процвітаючому Сінгапурі за перебування в авто в нетверезому стані б,ють по голих сідницях і показують це на всю країну. І це нормально для них. Ніхто нікуди не скаржиться про порушення прав людини.
В країнах Заходу на вулиці навіть плюнути не можна в кущі. Плюнь в салфетку і викинь в урну.
В нас селищі є багато небайдужих людей, які готові доповідати про всі порушення правил співжиття. Треба тільки поміняти точку зору на таку роботу.
І звичайно треба подумати про придбання нашим участковим мобільних засобів пересування. А то поки він пішки дійде в район елеватора...
Нам жити в нашому селищі. І ніхто не приїде зі сторони наводити в нас порядки.
Висловлю свою пропозицію по вирішенню цієї програми.
В багатьох країнах світу існує інститут стукачів. Тобто таких людей, які повідомляють відповідні органи про ті чи інші порушення. В цих країнах доповісти про порушення тих чи інших правил життя не рахується негативно. В деяких країнах і на будівлях, в яких живуть такі люди навіть знак висить.
Для нашої країни це явище не нове. Я ще пам, ятаю ті часи, коли в кожній організації був стукач від КДБ. Тільки його не оприлюднували. Тому то в нас і негативне ставлення до таких людей.
Але давайте дивитись правді в очі. Ми договорились жити в нашому селищі так, щоб не робити незручностей іншим людям. Затвердили правила співжиття. Але виконувати ці правила не научені. А при навчанні приміняється і пряник, і батіг.
Наприклад в процвітаючому Сінгапурі за перебування в авто в нетверезому стані б,ють по голих сідницях і показують це на всю країну. І це нормально для них. Ніхто нікуди не скаржиться про порушення прав людини.
В країнах Заходу на вулиці навіть плюнути не можна в кущі. Плюнь в салфетку і викинь в урну.
В нас селищі є багато небайдужих людей, які готові доповідати про всі порушення правил співжиття. Треба тільки поміняти точку зору на таку роботу.
І звичайно треба подумати про придбання нашим участковим мобільних засобів пересування. А то поки він пішки дійде в район елеватора...
Нам жити в нашому селищі. І ніхто не приїде зі сторони наводити в нас порядки.
Комментарии
Отправить комментарий